суслик
СУСЛИК, а, ч., діал . 1. Ховрах. * У порівн. [Убийбатько:] Он, бач, Григорій Філаретович - виткнувся та й сховався, як суслик (Мик., І, 1957, 414).
2. Соска з жованої їжі. Старий, трохи згорблений дід.. умочав сухар житнього хліба у воду, солив сіллю і смоктав його, мов мала дитина суслик (Мирний, І, 1954, 165).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | суслик | суслики |
Родовий | суслика | сусликів |
Давальний | сусликові, суслику | сусликам |
Знахідний | суслика | сусликів |
Орудний | сусликом | сусликами |
Місцевий | на/у суслику | на/у сусликах |
Кличний | суслику | суслики |