суфікс
СУФІКС, а, ч., грам. Значуща частина слова, що стоїть між коренем і закінченням і служить для творення нових слів або окремих форм. Словотворчий суфікс - суфікс, за допомогою якого творяться нові слова (Сл. лінгв. терм., 1957, 175); Іменник «овцы» в множині родового відмінка він провідміняв «овцев», плутав суфікси (Тют., Вир, 1964, 55).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | суфікс | суфікси |
Родовий | суфікса | суфіксів |
Давальний | суфіксові, суфіксу | суфіксам |
Знахідний | суфікс | суфікси |
Орудний | суфіксом | суфіксами |
Місцевий | на/у суфіксі | на/у суфіксах |
Кличний | суфіксе | суфікси |