сухоребрик
СУХОРЕБРИК, а, ч . 1. бот. (Sisymbrium L.). Трав'янистий бур'ян родини хрестоцвітих, що цвіте жовтим цвітом і використовується як лікувальний засіб. Весняним боронуванням озимини знищують багато зимуючих бур'янів (сухоребрики, грицики..) (Колг. енц., II, 1956, 358); Сухоребрик високий - зимуючий бур'ян, який засмічує у південних областях України посіви озимини, особливо по краях полів (Бур'яни.., 1957, 51); Бур'яни відзначаються дуже високою плодючістю. Так, одна рослина щириці або сухоребрика дає 500-700 тисяч насінин (Хлібороб Укр., 1, 1965, 8).
2. розм. Кістлява, з випнутими ребрами, дуже худа людина. Юркі сухоребрики розмахують руками, щось гаряче доказуючи.., а товстопузі купці, стоячи над дверима, пихтять та втираються червоними платками (Мирний, III, 1954, 386).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сухоребрик | сухоребрики |
Родовий | сухоребрика | сухоребриків |
Давальний | сухоребрикові, сухоребрику | сухоребрикам |
Знахідний | сухоребрик, сухоребрика | сухоребрики, сухоребриків |
Орудний | сухоребриком | сухоребриками |
Місцевий | на/у сухоребрику | на/у сухоребриках |
Кличний | сухоребрику | сухоребрики |