схиляння
СХИЛЯННЯ, я, с . 1. Дія за знач. схиляти і схилятися.
2. Почуття глибокої поваги до кого-, чого-небудь, захоплення кимсь, чимсь. Тоді я помітив, що батько й син ставилися до Тичини з особливою пошаною, рівною глибокому схилянню перед його талантом (Мас., Роман.., 1970, 76); Схиляння перед формалізмом і абстракціонізмом - це ніщо інше, як відступництво від принципів партійності і народності радянської літератури і мистецтва, від марксизму-ленінізму (Рад. Укр., 9.IV 1963, 2).
3. Низькопоклонство перед ким-, чим-небудь. Боротьба з рутинерством, догматизмом, схоластикою, схилянням перед усім іноземним інкримінувалась Ушинському як боротьба проти релігії і церкви, як політична неблагонадійність (Рад. Укр., 2.III 1974, 2); Сальви на його честь,.. схиляння, урочисті пишні зустрічі - все приймалося Наполеоном як цілком заслужене (Кочура, Зол. грамота, 1960, 58).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | схиляння | схиляння |
Родовий | схиляння | схилянь |
Давальний | схилянню | схилянням |
Знахідний | схиляння | схиляння |
Орудний | схилянням | схиляннями |
Місцевий | на/у схилянні | на/у схиляннях |
Кличний | схиляння | схиляння |