схима
СХИМА, и, ж., церк . 1. Найвищий чернечий ступінь у православній церкві, що вимагає від посвяченого дотримання суворішого аскетизму, ніж від звичайного ченця; // Найвищий ступінь чернечого аскетизму в православній церкві.
Постригти в схиму кого, церк. - надати кому-небудь найвищий чернечий ступінь; зробити схимником. Богуслав поволі оповідав усі новини про те, як Мстислав перед смертю наказав постригти його в схиму (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 419).
2. Одяг ченців, що мають найвищий чернечий ступінь. Іван IV похований у схимі - чорному чернецькому одягу, якого удостоюються лиш ченці, що повністю зреклись світського життя (Рад. Укр., 6.ІІ 1964, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | схима | схими |
Родовий | схими | схим |
Давальний | схимі | схимам |
Знахідний | схиму | схими |
Орудний | схимою | схимами |
Місцевий | на/у схимі | на/у схимах |
Кличний | схимо | схими |