схлип
СХЛИП, у, ч. Звук, утворюваний від судорожного вдихання, втягування повітря при плачі; хлип. - Ну , ось і я, серденятко. У відповідь він знову чує схлип (Стельмах, II, 1962, 150).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | схлип | схлипи |
Родовий | схлипу | схлипів |
Давальний | схлипові, схлипу | схлипам |
Знахідний | схлип | схлипи |
Орудний | схлипом | схлипами |
Місцевий | на/у схлипі | на/у схлипах |
Кличний | схлипе | схлипи |