схлипнути
СХЛИПНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до схлипувати. Баба Настя далі вже не могла витримати, закрилася вузеньким рукавцем і схлипнула жалісно, як дитинка (Л. Укр., III, 1952, 737); Баба Федора швиденько закліпала повіками й схлипнула (Донч., III, 1956, 91); Іван розчулено схлипнув, пустив сльозу, обхопив рвучко за шию Сеспеля, поцілував у худючу вилицю (Збан., Сеспель, 1961, 298); * Образно. Перед носом човна мелодійно схлипнула вода (Стельмах, І, 1962, 458).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | схлипну | схлипнемо |
2 особа | схлипнеш | схлипнете |
3 особа | схлипне | схлипнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | схлипнув | схлипнули |
Жіночий рід | схлипнула | |
Середній рід | схлипнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | схлипнімо | |
2 особа | схлипни | схлипніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | схлипнувши |