сходжений
СХОДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до сходити. Іншою, новою мірою вимірював він зараз нічну просторінь Гнилого моря, його коси, обмілини, плутані броди, сходжені, переходжені за життя (Гончар, II, 1959, 401); Земле моя рідна! Ти вздовж і впоперек сходжена натрудженими солдатськими ногами (Чаб., Шляхами.., 1961, 123); * Образно. Піонери зайняли всю смугу, сходжену комбайном, і рушили вперед (Збан., Таємниця.., 1971, 475); // сходжено, безос. присудк. сл. Хоч не мало вже сходжено І самотніх годин, - Наче вдруге народжений, Я тепер не один (Мас., Київ. каштани, 1954, 72); Їх [величезні простори] сходжено крок за кроком, грунтовно переміряно ногами піхотинця (Гончар, III, 1959, 219).
2. у знач. прикм. По якому багато ходили, їздили. Сходженими й несходженими стежками пройшов Кобзар по Україні (Слово про Кобзаря, 1961, 138); Заспівай, як кажуть, наостанку, Щоб цвіла мелодія в устах, Про вечірні роси на рум'янку, Про літа на сходжених мостах (Мал., Полудень.., 1960, 102).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сходжений | сходжена | сходжене | сходжені |
Родовий | сходженого | сходженої | сходженого | сходжених |
Давальний | сходженому | сходженій | сходженому | сходженим |
Знахідний | сходжений, сходженого | сходжену | сходжене | сходжені, сходжених |
Орудний | сходженим | сходженою | сходженим | сходженими |
Місцевий | на/у сходженому, сходженім | на/у сходженій | на/у сходженому, сходженім | на/у сходжених |