січень
СІЧЕНЬ, чня, ч. Назва першого місяця календарного року. Січень січе та й морозить, Газда з лісу дрова возить (Гал.-руські.. приповідки, І, 1901-1905, 102); Зима відразу страшним упирем налягла на галицьку землю. Було се в половині січня (Фр., IV, 1950, 45); Був місяць січень чи лютий, море замерзло на сотню метрів (Ю. Янов., II, 1958, 188).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | січень | січні |
Родовий | січня | січнів |
Давальний | січневі, січню | січням |
Знахідний | січень | січні |
Орудний | січнем | січнями |
Місцевий | на/у січні | на/у січнях |
Кличний | січню | січні |
січення
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | січення | січення |
Родовий | січення | січень |
Давальний | січенню | січенням |
Знахідний | січення | січення |
Орудний | січенням | січеннями |
Місцевий | на/у січенні | на/у січеннях |
Кличний | січення | січення |