таган
ТАГАН, а, ч . 1. Залізний обруч на трьох ніжках, на який ставлять казан, чавун і т. ін., готуючи їжу на багатті. У здоровенних казанах варять на таганах.. кашу (П. Куліш, Вибр., 1969, 138); Ото розклала я під вербами багаття, поставила таган (Н.-Лев., II, 1956, 13).
2. Триніжок, до якого підвішують казан над вогнищем. Ось кухар напина тагани, повісив казан і.. нагнувся над чумацьким сніданням... (Коцюб., І, 1955, 179); Збоку від неї, на сучку, гойдалася каска, як казанок на тагані (Ле, Мої листи, 1945, 69).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | таган | тагани |
Родовий | тагана | таганів |
Давальний | таганові, тагану | таганам |
Знахідний | таган | тагани |
Орудний | таганом | таганами |
Місцевий | на/у тагані | на/у таганах |
Кличний | тагане | тагани |