тангенс
ТАНГЕНС, а, ч., мат. Одна з тригонометричних функцій гострого кута, що дорівнює в прямокутному трикутникові відношенню катета, протилежного даному кутові, до катета, прилеглого до нього. Відношення катета, протилежного кутові, до катета, прилеглого до нього, називається тангенсом кута (Геом., І, 1956, 130).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тангенс | тангенси |
Родовий | тангенса | тангенсів |
Давальний | тангенсові, тангенсу | тангенсам |
Знахідний | тангенс | тангенси |
Орудний | тангенсом | тангенсами |
Місцевий | на/у тангенсі | на/у тангенсах |
Кличний | тангенсе | тангенси |