тарувальний
ТАРУВАЛЬНИЙ, а, е, спец. Признач. для тарування. Тарувальні прилади.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | тарувальний | тарувальна | тарувальне | тарувальні |
Родовий | тарувального | тарувальної | тарувального | тарувальних |
Давальний | тарувальному | тарувальній | тарувальному | тарувальним |
Знахідний | тарувальний, тарувального | тарувальну | тарувальне | тарувальні, тарувальних |
Орудний | тарувальним | тарувальною | тарувальним | тарувальними |
Місцевий | на/у тарувальному, тарувальнім | на/у тарувальній | на/у тарувальному, тарувальнім | на/у тарувальних |