тархан
ТАРХАН, а, ч . У період феодальної Русі - представник монгольської світської та духовної знаті, а також володар вотчини, який був звільнений від податку й користувався особливими привілеями.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тархан | тархани |
Родовий | тархана | тарханів |
Давальний | тарханові, тархану | тарханам |
Знахідний | тархана | тарханів |
Орудний | тарханом | тарханами |
Місцевий | на/у тархані, тарханові | на/у тарханах |
Кличний | тархане | тархани |