темка
ТЕМКА, и, ж. Зменш.-пестл. до тема 1, 2. Поживитися б десь темкою. Підходящою мені (Ус., Листя.., 1956, 180).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | темка | темки |
Родовий | темки | темок |
Давальний | темці | темкам |
Знахідний | темку | темки |
Орудний | темкою | темками |
Місцевий | на/у темці | на/у темках |
Кличний | темко | темки |