темнити
ТЕМНИТИ, ню, ниш, недок., перех., розм. Робити темним (у 1, 2 знач.) або темнішим; затемнювати. Тихий став віддзеркалював високе блакитне небо. Хмари, занурені в його спокійні води, темнили його (Рибак, Помилка.., 1956, 118); * Образно. Кучерявий дим фабричного димаря темнив все навкруги смутком та нудотою (Горький, Діло Артам., перекл. за ред. Варкентін, 1950, 92); // Робити малопомітним; затуляти. Навіть сад за вікнами темнить Тремтячі вогники на оболоні І затіняє кожну ясну мить (Зеров, Вибр., 1966, 52).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | темню | темнимо |
2 особа | темниш | темните |
3 особа | темнить | темнять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | темнитиму | темнитимемо |
2 особа | темнитимеш | темнитимете |
3 особа | темнитиме | темнитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | темнив | темнили |
Жіночий рід | темнила | |
Середній рід | темнило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | темнімо | |
2 особа | темни | темніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | темнячи | |
Минулий час | темнивши |