темрявий
ТЕМРЯВИЙ, а, е, рідко . 1. Те саме, що темнуватий. При темрявому світлі від маленької лампочки його обличчя здавалося ще блідішим (Гр., II, 1963, 481).
2. Те саме, що темний 1-3. Сів до стерна [Еней] і повів корабель свій по темрявих хвилях (Зеров, Вибр., 1966, 245); Розложиста темрява пуща: кругом велетенські дуби, смолиста ялинова гуща, і в глиці опалій - гриби (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 136); Карі очі з-під довгих темрявих вій палають вогнем (Стар., Облога.., 1961, 7); Були темряві дні, повні жаху та мли (Граб., І, 1959, 446).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | темрявий | темрява | темряве | темряві |
Родовий | темрявого | темрявої | темрявого | темрявих |
Давальний | темрявому | темрявій | темрявому | темрявим |
Знахідний | темрявий, темрявого | темряву | темряве | темряві, темрявих |
Орудний | темрявим | темрявою | темрявим | темрявими |
Місцевий | на/у темрявому, темрявім | на/у темрявій | на/у темрявому, темрявім | на/у темрявих |