темінь
ТЕМІНЬ, мені, ж., розм . 1. Те саме, що темнота 1-3. Надворі панувала така темінь, що годі було предмети розрізнити (Коб., III, 1956, 188); Сильний сухий тріск.. розірвав тишу і темінь ночі (Смолич, І, 1958, 97); Немало людської крові пролито за неї [землю], а чи стане вона щедрішою, чи покращають люди після цього, чи ще більше озлобляться в своїх нестатках і темені? (Стельмах, II, 1962, 68).
@ Темінь, хоч око виколи - те саме, що [Темно,] хоч око виколи (див. виколювати).
2. зневажл. Те саме, що темнота 3. Раніше просту селянку пани людиною не вважали: попихачка, темінь, робоче бидло... (Гончар, І, 1954, 490).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | темінь | темені |
Родовий | темені | теменей |
Давальний | темені | теменям |
Знахідний | темінь | темені |
Орудний | темінню | теменями |
Місцевий | на/у темені | на/у теменях |
Кличний | темене | темені |