тенденційний
ТЕНДЕНЦІЙНИЙ, а, е. 1. Який характеризується послідовним проведенням певних ідей; ідейно спрямований. Радянська література тенденційна й цілеспрямована (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 45); Наша поезія пристрасно тенденційна, їй притаманна висота політичного і громадянського мислення (Наука і культура.., 1972, 251); // Який створює ідейно спрямовані твори. Шевченко - поет наскрізь політичний, тенденційний, народний у найвищому й найкращому значенні цього слова (Вітч., 3, 1964, 119).
2. Упереджений, необ'єктивний. Ставлення В. І. Леніна до народної творчості і використання її в політичній боротьбі відзначається глибоко творчим характером. Він.. виступає проти тенденційного її трактування (Нар. тв. та етн., 3, 1964, 86); Закордонні літературознавці широко користуються методологією фальсифікації фактів, їх тенденційного добору й підтасовування (Рад. літ-во, 10, 1971, 61); Тенденційний підхід до чого-небудь; // Який має яскраво визначене спрямування. Мені її [казку] розповідав малий сільський хлопчина без тенденційної мети (Л. Укр., І, 1951, 457).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | тенденційний | тенденційна | тенденційне | тенденційні |
Родовий | тенденційного | тенденційної | тенденційного | тенденційних |
Давальний | тенденційному | тенденційній | тенденційному | тенденційним |
Знахідний | тенденційний, тенденційного | тенденційну | тенденційне | тенденційні, тенденційних |
Орудний | тенденційним | тенденційною | тенденційним | тенденційними |
Місцевий | на/у тенденційному, тенденційнім | на/у тенденційній | на/у тенденційному, тенденційнім | на/у тенденційних |