теребитися
ТЕРЕБИТИСЯ, блюся, бишся; мн. теребляться; недок., розм., рідко. Те саме, що вилазити 2; видиратися кудись нагору. Теребиться [Славка] до мене на віз (Вас., II, 1959, 300); * Образно. Вище, над урвищем, теребиться плазом розкарякувата груша, розставивши в боки своє пазуристе гілля (Кол., На фронті.., 1959, 41).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тереблюся | теребимося |
2 особа | теребишся | теребитеся |
3 особа | теребиться | теребляться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | теребитимуся | теребитимемося |
2 особа | теребитимешся | теребитиметеся |
3 особа | теребитиметься | теребитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | теребився | теребилися |
Жіночий рід | теребилася | |
Середній рід | теребилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | теребімося | |
2 особа | теребися | теребіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | тереблячись | |
Минулий час | теребившись |