теремок
ТЕРЕМОК, мка, ч . 1. Зменш.-пестл. до терем. В теремку було темно, а вікно з різнобарвними шибками було трохи одхилене (Вас., II, 1959, 60); Сніг. Сніжок. На княжий теремок (Тич., І, 1946, 105).
2. Маленький, іграшковий будиночок. Дитяча кімната.., на стіні годинник із зозулею, яка визирнула з теремка і застигла (Тют., Вир, 1964, 351).
3. діал. Вінок із штучних квітів для носіння на голові й для прикрашання образів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | теремок | теремки |
Родовий | теремка | теремків |
Давальний | теремкові, теремку | теремкам |
Знахідний | теремок | теремки |
Орудний | теремком | теремками |
Місцевий | на/у теремку | на/у теремках |
Кличний | теремку | теремки |