термотривкий
ТЕРМОТРИВКИЙ, а>, е, спец. Який може витримувати сильне нагрівання. Мартенівський цех «Запоріжсталі» одним із перших у Радянському Союзі перейшов на термотривкі склепіння робочого простору печі (Наука.., 1, 1957, 10); Термотривке скло вариться при значно вищій температурі, ніж звичайне (Рад. Укр., 25.I 1961, 3); Термотривкий посуд.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | термотривкий | термотривка | термотривке | термотривкі |
Родовий | термотривкого | термотривкої | термотривкого | термотривких |
Давальний | термотривкому | термотривкій | термотривкому | термотривким |
Знахідний | термотривкий, термотривкого | термотривку | термотривке | термотривкі, термотривких |
Орудний | термотривким | термотривкою | термотривким | термотривкими |
Місцевий | на/у термотривкому, термотривкім | на/у термотривкій | на/у термотривкому, термотривкім | на/у термотривких |