тероризований
ТЕРОРИЗОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до тероризувати. Пощастило [Станіславові] натрапити на своїх людей в окупованій і тероризованій гітлерівцями Польщі (Ле, Клен. лист, 1960, 180).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | тероризований | тероризована | тероризоване | тероризовані |
Родовий | тероризованого | тероризованої | тероризованого | тероризованих |
Давальний | тероризованому | тероризованій | тероризованому | тероризованим |
Знахідний | тероризований, тероризованого | тероризовану | тероризоване | тероризовані, тероризованих |
Орудний | тероризованим | тероризованою | тероризованим | тероризованими |
Місцевий | на/у тероризованому, тероризованім | на/у тероризованій | на/у тероризованому, тероризованім | на/у тероризованих |