тиранити
ТИРАНИТИ, ню, ниш, недок., перех . 1. Виявляти деспотизм, жорстокість стосовно когось. Вище духовенство - єпископи і священики - походили виключно з монахів.., тому й не диво, що нижче світське духовенство вони тримали в темноті й убозтві і різними способами його принижували і тиранили (Фр., XVI, 1955, 141).
2. Завдавати страждань, мук кому-небудь; зумисне мучити когось. Заговорили [опришки] про Дідушка, як він дійшов багатства, як швидко навчився панувати, як тиранив жінку і знущався з наймитів (Гжицький, Опришки, 1962, 203).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тираню | тиранимо |
2 особа | тираниш | тираните |
3 особа | тиранить | тиранять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тиранитиму | тиранитимемо |
2 особа | тиранитимеш | тиранитимете |
3 особа | тиранитиме | тиранитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | тиранив | тиранили |
Жіночий рід | тиранила | |
Середній рід | тиранило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тираньмо | |
2 особа | тирань | тираньте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | тиранячи | |
Минулий час | тиранивши |