титанічний
ТИТАНІЧНИЙ, а, е. 1. Власт. титанові (див. титан1 2). Титанічна сміливість; Титанічна натура.
2. Величезний, надзвичайний своєю силою, розмахом, напруженістю. Вони [верхівки гір] були схожі на якісь чорні гостроверхі оксамитові шапки, розкидані навкруги по гребенях гір, неначе їх розгубили якісь велетні-силачі після титанічної боротьби (Н.-Лев., II, 1956, 409); Титанічною силою свого генія мене, ще юнака, потряс Лев Толстой (Рильський, III, 1956, 14).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | титанічний | титанічна | титанічне | титанічні |
Родовий | титанічного | титанічної | титанічного | титанічних |
Давальний | титанічному | титанічній | титанічному | титанічним |
Знахідний | титанічний, титанічного | титанічну | титанічне | титанічні, титанічних |
Орудний | титанічним | титанічною | титанічним | титанічними |
Місцевий | на/у титанічному, титанічнім | на/у титанічній | на/у титанічному, титанічнім | на/у титанічних |