тиховоддя
ТИХОВОДДЯ, я, с. Місце з тихою, без хвиль, водою; місце річки з повільною, спокійною течією. Вони вже стояли на березі річки, перед ними слалося широке, майже неосяжне тиховоддя (Чаб., Тече вода.., 1961, 11); // перен. Про середовище без високих ідеалів, поривів, боротьби і т. ін. Кожному хотілося висловити свої гарячі почуття, вирватись із того тиховоддя, в якому досі жила Севастьянівка, туди, де буяє, кипить море (Скл., Хазяїни, 1948, 66).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тиховоддя | |
Родовий | тиховоддя | |
Давальний | тиховоддю | |
Знахідний | тиховоддя | |
Орудний | тиховоддям | |
Місцевий | на/у тиховодді | |
Кличний | тиховоддя |