товкотнеча
ТОВКОТНЕЧА, і, ж., тільки одн., розм. Тиснява, штовханина у натовпі. Цілий день тривав суд. І весь день біля сільбуду товкотнеча, а на ганку і в дверях - пробка. Так увесь день надвірні двері в залу й не зачинялись (Головко, II, 1957, 184); І ось цей світ рожевого цвіту і гарячого бджолиного дзвону з жахливою швидкістю замінила тяжка цілоденна товкотнеча людей, дзвін грошви, шелест розписок, зітхання боржників і гризота з людською бідністю (Стельмах, І, 1962, 321).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | товкотнеча | товкотнечі |
Родовий | товкотнечі | товкотнеч |
Давальний | товкотнечі | товкотнечам |
Знахідний | товкотнечу | товкотнечі |
Орудний | товкотнечею | товкотнечами |
Місцевий | на/у товкотнечі | на/у товкотнечах |
Кличний | товкотнече | товкотнечі |