товстошкірий
ТОВСТОШКІРИЙ, ТОВСТОШКУРИЙ, а, е. 1. Який має товсту шкіру (шкуру). Морем плив тюлень... Вода була холодна. Але товстошкурому тюленеві було байдуже (Трубл., І, 1955, 141); У дворі стояли ситі коні, Лаялись дебелі куркулі, В товстошкурі дублені долоні Затискали пагони землі (Перв., І, 1958, 167).
2. Зробл. з товстої шкіри. Товстошкірий пояс.
3. перен., розм. Який ні на що не звертає уваги, якого нічим не можна пройняти; грубий, нечуйний. - До вас можна?.. - Та заходьте вже, коли в дверях стоїте, - неласкаво обізвався тато. Але це не дуже збентежило товстошкірого дядечка (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 32); // у знач. ім. товстошкірі, товстошкурі, их, мн. Ті, кого нічим не можна пройняти. Ех, не для мене цей світ!.. Нехай живуть на йому [ньому] товстошкурі, тупі, - він для їх (Тесл., Вибр., 1950,166).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | товстошкірий | товстошкіра | товстошкіре | товстошкірі |
Родовий | товстошкірого | товстошкірої | товстошкірого | товстошкірих |
Давальний | товстошкірому | товстошкірій | товстошкірому | товстошкірим |
Знахідний | товстошкірий, товстошкірого | товстошкіру | товстошкіре | товстошкірі, товстошкірих |
Орудний | товстошкірим | товстошкірою | товстошкірим | товстошкірими |
Місцевий | на/у товстошкірому, товстошкірім | на/у товстошкірій | на/у товстошкірому, товстошкірім | на/у товстошкірих |