товстючий
ТОВСТЮЧИЙ, а, е, розм. Дуже товстий. [Василь:] Сядеш собі почитати щось цікаве або щось написати, а він тобі преться з товстючим зшитком - новою поемою або низкою віршів, - та як почне читати, як почне!.. (Сам., II, 1958, 94); Що за диво? Ви в лісі. Серед товстючого високого дерева ген на гору коритом потягся шлях (Мирний, IV, 1955, 314); Він [агроном] сердито розпакував обгортку, товстючого качана [кукурудзи] (Вол., Дні.., 1958, 157); Зате ж, як розкуражиться [скрипочка], Уся біда уляжеться: Такий гармидер заведе, Що й бас товстючий загуде (Гл., Вибр., 1957, 293).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | товстючий | товстюча | товстюче | товстючі |
Родовий | товстючого | товстючої | товстючого | товстючих |
Давальний | товстючому | товстючій | товстючому | товстючим |
Знахідний | товстючий, товстючого | товстючу | товстюче | товстючі, товстючих |
Орудний | товстючим | товстючою | товстючим | товстючими |
Місцевий | на/у товстючому, товстючім | на/у товстючій | на/у товстючому, товстючім | на/у товстючих |