токувати
ТОКУВАТИ, ує, недок. 1. Особливим криком, що супроводжується відповідними рухами, підкликати самок (про самців глухарів, тетеревів та ін. подібних птахів у період парування). На лісових проталинах токували вже ранніми ранками глухарі і косачі (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 86); Ми підбираємося до автоматника, як мисливець до глухаря на току: швидкий крок, поки глухар «токує», - і повна непорушність під час паузи (Багмут, Записки.., 1961, 25).
2. рідко. Цокати, стукати. Тиша. Навіть чути, як жолудь, токуючи по гілках, падає на кореневища, коником одскакує од трави і зручніше припадає до землі (Стельмах, II, 1962, 179).
3. рідко. Литися, струмувати (про рідину). А Тимофієві і досі здається, що кров командира токує по узбережжю, втискається в пісок, як неглибокі жолудеві наперстки (Стельмах, II, 1962, 202).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | токую | токуємо |
2 особа | токуєш | токуєте |
3 особа | токує | токують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | токуватиму | токуватимемо |
2 особа | токуватимеш | токуватимете |
3 особа | токуватиме | токуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | токував | токували |
Жіночий рід | токувала | |
Середній рід | токувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | токуймо | |
2 особа | токуй | токуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | токуючи | |
Минулий час | токувавши |