тонарій
ТОНАРІЙ, -я, ч., церк. У католицькому богослужінні за часів Середньовіччя – книга, яка містила тексти і ноти григоріанських хоралів; в основному тонарій включав антифони меси і офіція, але також респонсорії (які також виконувалися разом з віршами псалмів), рідше – інші жанри/форми григоріанського хоралу.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тонарій | тонарії |
Родовий | тонарія | тонаріїв |
Давальний | тонарієві, тонарію | тонаріям |
Знахідний | тонарій | тонарії |
Орудний | тонарієм | тонаріями |
Місцевий | на/у тонарії | на/у тонаріях |
Кличний | тонарію | тонарії |