тоня
ТОНЯ, і, ж . 1. Ділянка водоймища, звичайно з розчищеним дном для ловлення риби неводом. В прозорій тоні цілими стадами плавали звільна великі клені (Фр., VI, 1951, 309); В шинку вже пиячили нетяги, що працювали в будень по тонях, і жваво обговорювали останні події (Тулуб, Людолови, І, 1957, 459); Ми, скориставшись запрошенням ланкового, вирішили пройти тоню в їх човні (Рад. Укр., 17.V 1961, 3).
2. Невід з рибою; улов риби, добутий під час одного закидання невода. - Я було й собі йду з рибалками, сплю в курені, а цілий день вештаюсь, кмічу, як рибалки тягнуть тоню, гуляю на волі (Н.-Лев., V, 1966, 165); - Отам далі починається вже Дніпро, а от, бачите, ледве мріє церква - то Білозерка, а ото - Станіслав. Колись тут батько з сином рибалили та зачепили таку тоню, що ледве витягли (Думки про театр, 1955, 45).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тоня | тоні |
Родовий | тоні | тонь |
Давальний | тоні | тоням |
Знахідний | тоню | тоні |
Орудний | тонею | тонями |
Місцевий | на/у тоні | на/у тонях |
Кличний | тоне | тоні |