топонімія
ТОПОНІМІЯ, ї, ж. Сукупність географічних назв населених пунктів, гір, рівнин, озер, річок, лісів і т. ін. певної території. З усіх категорій лексики саме топонімія найвиразніше зберігає безпосередні й реальні співвідношення між явищами мови й різними сторонами суспільного життя (Мовозн., XIV, 1957, 63); Притчі й легенди [І. Франка] становлять інтерес своєю топонімією та антропонімією, що вказує на літературно-мовні джерела цих творів (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 504).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | топонімія | топонімії |
Родовий | топонімії | топонімій |
Давальний | топонімії | топоніміям |
Знахідний | топонімію | топонімії |
Орудний | топонімією | топоніміями |
Місцевий | на/у топонімії | на/у топоніміях |
Кличний | топоніміє | топонімії |