торохкати
ТОРОХКАТИ, ТОРОХАТИ, аю, аєш, недок., розм . 1. Утворювати різкі переривчасті звуки внаслідок падіння, пострілу, вибуху, а також під час руху, роботи тощо. Шхуна, торохкаючи мотором, проходила лівим бортом на віддалі півтораста метрів від берега (Трубл., Шхуна.., 1940, 110); Торохкають снаряди; // Стріляти з вогнепальної зброї. Одного морозного ранку околиці Гродна стряслись од дружної стрілянини. Гупали з рушниць, торохкали з кулемета (Досв., Вибр., 1959, 169).
2. Сильно, з гуркотом ударяти, стукати. Люто заскрипів зубами [Василь] і вдарив по бочці кулаком. Цеглина впала з колін і, торохкаючи об краї бочок,розбилася на дріб'язок (Хотк., І, 1966, 117); Докія торохкає посудом біля печі, а сказати Катрі й слова не може, бо накинуться усі на неї, затюкають, заклюють (Кучер, Прощай.., 1957, 347).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | торохкаю | торохкаємо |
2 особа | торохкаєш | торохкаєте |
3 особа | торохкає | торохкають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | торохкатиму | торохкатимемо |
2 особа | торохкатимеш | торохкатимете |
3 особа | торохкатиме | торохкатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | торохкав | торохкали |
Жіночий рід | торохкала | |
Середній рід | торохкало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | торохкаймо | |
2 особа | торохкай | торохкайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | торохкаючи | |
Минулий час | торохкавши |