торохкотіння
ТОРОХКОТІННЯ, я, с. Дія за знач. торохкотіти та звуки, утворювані цією дією. День-другий, і мури та грати, міська гуркотнява, дражливі дзвінки, торохкотіння, метушня, - все лишилося десь за мною (Вас., Вибр., 1950, 46); За нашою машиною, як і раніше, торохтить мотоцикл. Десь на півдорозі не чути стало торохкотіння (Панч, На калин. мості, 1965, 290); Десь здалека зачулось торохкотіння кулемета (Досв., Вибр., 1959, 16).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | торохкотіння | торохкотіння |
Родовий | торохкотіння | торохкотінь |
Давальний | торохкотінню | торохкотінням |
Знахідний | торохкотіння | торохкотіння |
Орудний | торохкотінням | торохкотіннями |
Місцевий | на/у торохкотінні | на/у торохкотіннях |
Кличний | торохкотіння | торохкотіння |