торохтійка
ТОРОХТІЙКА, и, ж., зневажл. Жін. до торохтій. - Дражне [дражнить] мене в вічі торохтійкою й запирається од мене (Н.-Лев., IV, 1956, 299); Не ввійшла, а як вітер влетіла Химка Цвіркуниха, худа, незграбна молодиця років тридцяти п'яти, відома на весь колгосп торохтійка (Добр., Тече річка.., 1961, 29).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | торохтійка | торохтійки |
Родовий | торохтійки | торохтійок |
Давальний | торохтійці | торохтійкам |
Знахідний | торохтійку | торохтійок |
Орудний | торохтійкою | торохтійками |
Місцевий | на/у торохтійці | на/у торохтійках |
Кличний | торохтійко | торохтійки |