торувати
ТОРУВАТИ, ую, уєш, недок., перех., перев. у сполуч. зі сл. дорога, шлях, путь, стежка. Те саме, що прокладати 3. По річці вплав пливуть [скіфи] І по льоду дзвінкім торують хижу путь... (Зеров, Вибр., 1966, 391); Торувати новий шлях завжди важче, ніж іти вже проїждженою дорогою (Літ. газ., 2.XI 1946, 2); В ім'я щасливого майбутнього Нечуй-Левицький сатиричним пером викривав усю недоладність і нікчемність тогочасної дійсності, торував шляхи до кращого майбутнього (Вітч., 1, 1964, 147); * Образно. Вони [струмки] дзвенять за темним бором, За горизонтом неозорим, В старих, розквашених полях Собі торують дальній шлях, Щоб потім вилитись у ріки І в синє море потекти ... (Шпорта, Вибр., 1958, 333).
@ Торувати межу див. межа; Торувати собі дорогу (шлях, стежку, путь) - те саме, що Прокладати собі дорогу (стежку, шлях і т. ін. ) (див. прокладати). Іван Іванович ще малолітком Лишився сам - батьки поумирали, І сам собі дорогу життьову Він торував (Рильський, II, 1956, 207).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | торую | торуємо |
2 особа | торуєш | торуєте |
3 особа | торує | торують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | торуватиму | торуватимемо |
2 особа | торуватимеш | торуватимете |
3 особа | торуватиме | торуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | торував | торували |
Жіночий рід | торувала | |
Середній рід | торувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | торуймо | |
2 особа | торуй | торуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | торуючи | |
Минулий час | торувавши |