торф'яник
ТОРФ'ЯНИК, а, ч . 1. Поклади торфу, торфове болото. Євген говорив неквапливо, наче хотів утямкувати їй, що являє собою їхній район. Болота, торф'яники, дрібноліс, а орні землі зовсім нікудишні (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 234); Бригада працює на торф'яниках колгоспу імені Калініна. Торф добувають пошаровим способом (Хлібороб Укр., 8, 1966, 10).
2. Робітник на торфорозробках; // Фахівець із торфодобування.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | торф'яник | торф'яники |
Родовий | торф'яника | торф'яників |
Давальний | торф'яникові, торф'янику | торф'яникам |
Знахідний | торф'яник, торф'яника | торф'яники, торф'яників |
Орудний | торф'яником | торф'яниками |
Місцевий | на/у торф'янику | на/у торф'яниках |
Кличний | торф'янику | торф'яники |