торцювальник
ТОРЦЮВАЛЬНИК, а, ч. Робітник, що займається торцюванням.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | торцювальник | торцювальники |
Родовий | торцювальника | торцювальників |
Давальний | торцювальникові, торцювальнику | торцювальникам |
Знахідний | торцювальника | торцювальників |
Орудний | торцювальником | торцювальниками |
Місцевий | на/у торцювальнику, торцювальникові | на/у торцювальниках |
Кличний | торцювальнику | торцювальники |