торцівка
ТОРЦІВКА, и, ж . 1. розм. Торцювальний верстат.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | торцівка | торцівки |
Родовий | торцівки | торцівок |
Давальний | торцівці | торцівкам |
Знахідний | торцівку | торцівки |
Орудний | торцівкою | торцівками |
Місцевий | на/у торцівці | на/у торцівках |
Кличний | торцівко | торцівки |