торішній
ТОРІШНІЙ, я, є. 1. Стос. до минулого року. Усю торішню зиму Рибалка ятером ловив в тій річці рибу (Греб., І, 1957, 75); Знов прибули до нашої шпаківні її, мабуть, торішні хазяї І зразу співи почали свої (Рильський, III, 1961, 178); // Який був, відбувся, трапився минулого року. Переможці торішніх змагань відкривають спартакіаду (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 86); - Торішня дискусія ще більше переконала мене, що саме я маю рацію (Шовк., Інженери, 1948, 55); // Який зберігся, залишився від минулого року. Приходила весна.. Серед пучечків торішньої трави де-не-де визирали вже блакитними оченятами проліски (Гр., II, 1963, 477); В печі палали торішні головки соняшника (Перв., Дикий мед, 1963, 451).
@ Боятися, як торішнього снігу див. сніг; Було (буде, є) [стільки] користі (потіхи і т. ін. ), як із торішнього снігу див. сніг; Потрібний (потрібен), як торішній сніг див. потрібний.
2. у знач. ім. торішнє, нього, с. Те, що було, відбувалося в минулому році. Лікар знаходить, що легке моє [легеня моя] статкує,.. що против торішнього багато ліпше (Л. Укр., V, 1956, 427); До Давида [Гнида] лисицею: «Значить, свіженького, Давиде, змелемо?» Зняв мішки той. «Вже ж не торішнє» (Головко, II, 1957, 30).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | торішній | торішня | торішнє | торішні |
Родовий | торішнього | торішньої | торішнього | торішніх |
Давальний | торішньому | торішній | торішньому | торішнім |
Знахідний | торішній, торішнього | торішню | торішнє | торішні, торішніх |
Орудний | торішнім | торішньою | торішнім | торішніми |
Місцевий | на/у торішньому, торішнім | на/у торішній | на/у торішньому, торішнім | на/у торішніх |