травний
ТРАВНИЙ, а, е. Стос. до травлення; який здійснює травлення. Вживання м'яса спинорога [риби] викликає важке отруєння з бурхливими явищами з боку травної, кровоносної і нервової систем (Наука.., 7, 1956, 27); Полин уживається всередину в порошках, настої.. і відварі як засіб, що збуджує травну діяльність шлунково-кишкового тракту (Лікар. рослини.., 1958, 32); Районний лікар прийшов до висновку: старий майстер завдав своєму травному апаратові надсильної роботи, і його захворювання викликане кишковою інтоксикацією (Шовк., Людина.., 1962, 80); // Який сприяє травленню. У стовбурі мозку лежать центри.. жування, ковтання і виділення травних соків (Анат. і фізіол. люд., 1957, 146).
^ Травні органи - те саме, що Органи травлення (див. травлення2). Наприкінці 90-х років минулого сторіччя Павлов переходить до вивчення травних органів (Мед. ж., XIX, 3, 1949, 6); В Інституті [фізіології] провадяться успішні роботи в галузі.. регуляції секреторної та моторної діяльності травних органів при нормальних і патологічних умовах (Наука.., 4, 1961, 45).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | травний | травна | травне | травні |
Родовий | травного | травної | травного | травних |
Давальний | травному | травній | травному | травним |
Знахідний | травний, травного | травну | травне | травні, травних |
Орудний | травним | травною | травним | травними |
Місцевий | на/у травному, травнім | на/у травній | на/у травному, травнім | на/у травних |