травоїдний
ТРАВОЇДНИЙ, а, е. 1. Який годується рослинною їжею. З великих травоїдних тварин трапляються [в тайзі] лосі, багато лісових птахів - глухарів, рябчиків (Фіз. геогр., 6, 1957, 40).
2. у знач. ім. травоїдний, ного, ч. Те саме, що травоїд. Майже всі корми рослинного походження бідні на натрій і хлор, а потреба всіх травоїдних у цих речовинах дуже велика (Хлібороб Укр., 6, 1969, 22); Взимку лісники підгодовували травоїдних запашним сінцем (Загреб., Шепіт, 1966, 220).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | травоїдний | травоїдна | травоїдне | травоїдні |
Родовий | травоїдного | травоїдної | травоїдного | травоїдних |
Давальний | травоїдному | травоїдній | травоїдному | травоїдним |
Знахідний | травоїдний, травоїдного | травоїдну | травоїдне | травоїдні, травоїдних |
Орудний | травоїдним | травоїдною | травоїдним | травоїдними |
Місцевий | на/у травоїдному, травоїднім | на/у травоїдній | на/у травоїдному, травоїднім | на/у травоїдних |