трактор
ТРАКТОР, а, ч. Гусенична або колісна самохідна машина для переміщення та приведення в дію сільськогосподарських та інших знарядь. Пропав пан - золотиться лан, землю трактор крає - селянин співає (Укр.. присл.., 1955, 350); Я до трактора підходжу - сонце ясне! світе мій! Ой, як хочеться учитись, щоб вести його самій! (Тич., І, 1946, 201); Над хутором залягла тиша, тільки десь далеко у степу, чути було, погуркував трактор (Тют., Вир, 1964, 187); Колісні трактори для багатьох видів робіт мають значні переваги перед гусеничними (Рад. Укр., 30.ІІІ 1957, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | трактор | трактори |
Родовий | трактора | тракторів |
Давальний | тракторові, трактору | тракторам |
Знахідний | трактор | трактори |
Орудний | трактором | тракторами |
Місцевий | на/у тракторі | на/у тракторах |
Кличний | тракторе | трактори |