требище
ТРЕБИЩЕ, а, с. , заст. Місце, де відбувалося принесення жертви богам. Київ почали забудовувати кам'яними будівлями, прикрашеними живописом і мозаїкою; на місці язичеського «требища» (місця культу) збудували церкву (Іст. СРСР, І, 1956, 42); Жерці розпалювали вогонь на требищі (Скл., Святослав, 1959, 29).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | требище | требища |
Родовий | требища | требищ |
Давальний | требищу | требищам |
Знахідний | требище | требища |
Орудний | требищем | требищами |
Місцевий | на/у требищі | на/у требищах |
Кличний | требище | требища |