трибунка
ТРИБУНКА, и, ж. Зменш.-пестл. до трибуна. Генерал Гроулі підійшов до спеціально зробленої невисокої трибунки, зійшов на неї і прибрав величну позу (Собко, Серце, 1952, 86); - З усіх архітектурних споруд одна стоїть... маленька дерев'яна трибунка, видно, до Жовтневих поставили (Гончар, Тронка, 1963, 210).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | трибунка | трибунки |
Родовий | трибунки | трибунок |
Давальний | трибунці | трибункам |
Знахідний | трибунку | трибунки |
Орудний | трибункою | трибунками |
Місцевий | на/у трибунці | на/у трибунках |
Кличний | трибунко | трибунки |