тривожність
ТРИВОЖНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. тривожний. Твій [поета] кожний вірш, рядок твій кожний Життя тривожністю пропах (Рильський, III, 1961, 270); Чу-бенків кінь раптом зупинився, Чубенко машинально притис його шпорами. Тривожність передалася йому від коня (Ю. Янов., II, 1958, 214); Особливо подобалось Цимбалові в Мокеїчі те, що на нього мовби зовсім не діяла загальна гарячкова тривожність (Гончар, І, 1959, 39).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тривожність | тривожності |
Родовий | тривожності, тривожности | тривожностей |
Давальний | тривожності | тривожностям |
Знахідний | тривожність | тривожності |
Орудний | тривожністю | тривожностями |
Місцевий | на/у тривожності | на/у тривожностях |
Кличний | тривожносте | тривожності |