тринькати
ТРИНЬКАТИ1, аю, аєш, недок., перех. і неперех., розм. Неощадливо, нерозумно витрачати гроші, майно тощо. [Петро:] А то з панночки, ти думаєш, буде помішниця [помічниця]? Тільки тринькатиме добро, зароблене моїми руками (Мирний, V, 1955, 190); - З дитинства поневіряючись по наймах, багато літ працюючи на власницю-поміщицю, названу в народі Фейншею, я, хоч не пив і не тринькав у житті, проте залишився й понині у великих злиднях (Гончар, II, 1959, 55).
ТРИНЬКАТИ2, аю, аєш, недок., розм . 1. перех. і неперех., на чому, рідко. Те саме, що бренькати 2.
2. тільки 3 ос., неперех. Видавати уривчасті дрижачі звуки. В тиші потемків байдуже тринькав цвіркун (Козл., Весн. шум, 1952, 103); // Видавати ритмічні, розмірені звуки.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тринькаю | тринькаємо |
2 особа | тринькаєш | тринькаєте |
3 особа | тринькає | тринькають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тринькатиму | тринькатимемо |
2 особа | тринькатимеш | тринькатимете |
3 особа | тринькатиме | тринькатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | тринькав | тринькали |
Жіночий рід | тринькала | |
Середній рід | тринькало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тринькаймо | |
2 особа | тринькай | тринькайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | тринькаючи | |
Минулий час | тринькавши |