трискладовий
ТРИСКЛАДОВИЙ, а, е, грам., літ. Який має три склади, в якому налічується три склади. Група трискладових повноголосних іменників І відміни з наголошеним середнім складом характеризується постійним наголосом (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 129); Найрідше вживана в українських народних піснях трискладова рима з наголосом на третьому складі від кінця римованих синтаксичних цілостей (Муз. праці, 1970, 77).
^ Трискладові [віршові] розміри - у силабо-тонічному віршуванні - віршові розміри, що грунтуються на стопах, які складаються з трьох складів, а саме: дактиль, амфібрахій, анапест. Розміщення наголосів у коломийковому розмірі - вільне, не подібне ні до ямба, ні до хорея, ні до одного з трискладових розмірів (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 51).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | трискладовий | трискладова | трискладове | трискладові |
Родовий | трискладового | трискладової | трискладового | трискладових |
Давальний | трискладовому | трискладовій | трискладовому | трискладовим |
Знахідний | трискладовий, трискладового | трискладову | трискладове | трискладові, трискладових |
Орудний | трискладовим | трискладовою | трискладовим | трискладовими |
Місцевий | на/у трискладовому, трискладовім | на/у трискладовій | на/у трискладовому, трискладовім | на/у трискладових |