трухляк
ТРУХЛЯК1, а, ч., розм . 1. Шматочок трухлявого дерева, який у темряві світиться. Сіє [Тихон] зразу з приполу блискучими трухляками! Всі з реготом кидаються врозтіч, збирають блистки [блискітки] (Вас., III, 1960, 177).
2. перен. Про дуже стару людину. Поза столом сидить на лаві.. чоловічок - вже давненько не юнак, відколи.. й квіт з його опав, та ще й не трухляк: сивоусий, пикатий, броватий (Вовчок, VI, 1956, 281).
ТРУХЛЯК2, а, ч. Жук, що живе під корою дерев і живиться комахами-шкідниками.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | трухляк | трухляки |
Родовий | трухляка | трухляків |
Давальний | трухлякові, трухляку | трухлякам |
Знахідний | трухляк, трухляка | трухляки, трухляків |
Орудний | трухляком | трухляками |
Місцевий | на/у трухляку | на/у трухляках |
Кличний | трухляку | трухляки |