трухнути
ТРУХНУТИ, не, недок. Те саме, що трухлявіти. * Образно. Серце трухне, і не знаю, для кого і для чого я живу (Барв., Опов.., 1902, 278).
ТРУХНУТИ, ну, неш, док., перех. і чим, однокр. Те саме, що труснути. Яблука поспіли; він трухнув [дерево], - всі осипались (Сл. Гр.); Василь трухнув головою, мов струхуючи [струшуючи] з себе важкі якісь, неприємні думки (Хотк., І, 1966, 100); Командир з ремінцем через плече вийшов з-за столу, підняв нарівні з собою Василька й поцілував,.. а Стародубові потис руку. - За сина дякую! - сказав і ще раз трухнув його руку (Панч, Гарні хлопці, 1959, 84).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | трухнутиму | трухнутимемо |
2 особа | трухнутимеш | трухнутимете |
3 особа | трухнутиме | трухнутимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | трухнув | трухнули |
Жіночий рід | трухнула | |
Середній рід | трухнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | трухнімо | |
2 особа | трухни | трухніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | трухнувши |